Насіння огірка Балконний F1, 10 насінин

Сортотип огірка з невеликим листям і відкритим габітусом. Ідеально підходить для вирощування на балконах і лоджіях, а також у відкритому та захищеному ґрунті.

F1 Балконний - партенокарпічний пучковий корнішон жіночого або переважно жіночого типу цвітіння.

Характеристики:
- Розгалуження середнє або вище середнього. 
- Характеризується тривалим і стабільно високим плодоношенням.  
- У вузлах формується від 2-4 до 6-8 і більше зав'язей, налив зав'язей у вузлі послідовний.
- Зеленці горбкуваті, білошипові, довжиною 6-10 см. Коли навантаження зав'язями та зеленцями високе, зеленці довго не переростають, залишаються дрібними. 
- Частота розташування горбків середня. 
- Засолювальні якості високі.    

Особливості: гібрид стійкий до оливкової плямистості, вірусу звичайної огіркової мозаїки, борошнистої роси, толерантний до несправжньої борошнистої роси.

Щільність посадки: у теплицях - 2,5-3 рост./м кв., у відкритому ґрунті - 4-5 рост./м кв.

Виробник — ТОВ «Селекційно-насіннєва фірма «Манул».

Купити насіння огірків сорту Балконний F1 Ви можете на нашому сайті з швидкою доставкою в усі регіони України.

Партенокарпічні пучкові пікульно-корнішонні гібриди сортотипу «Балконний»

«Балконні» огірки, що входять до групи пучкових корнішонів, не схожі на всі існуючі на сьогодні сорти та гібриди. Їхні відмінні риси:

1. Велика кількість зав'язей у вузлах. Зав'язей більше, ніж в інших пучкових гібридах; зав'язі «активні», не «висихають». Зовні численні зеленці, що наливаються, та зав'язі схожі на грона (кистевий тип огірка!).
2. Короткі міжвузля.
3. Дрібний або невеликий розмір листової пластинки.
4. Плоди — пікульного або корнішонного розміру, довго не переростають. Плоди рівні, правильної форми, без потовщень і перетяжок. Відсоток виходу стандартної продукції дуже високий. У ряду балконних огірків плоди тонкі й витягнуті («пальчикові плоди»).

Чому ці огірки названі «балконними»? Компактний габітус таких рослин (короткі міжвузля, невелике листя; при цьому основне стебло — довге) дозволяє ефективно використовувати обмежений простір балкона або веранди. А численні дрібні плоди, що довго не переростають, дозволяють отримувати високий урожай відмінної якості протягом тривалого часу, навіть якщо збір плодів — нерегулярний. Таким чином, балконні огірки краще за інші пристосовані до специфічних умов балкона або лоджії.

У балконних огірків існують свої особливості формування пучків. До моменту масового цвітіння в нижньому ярусі головного стебла спочатку може з'явитися лише 2-3 зав'язі, а пізніше — додаткові зав'язі. У середньому та верхньому ярусах стебла жіночі квітки закладаються більшими пучками. У всіх вузлах (незалежно від їхнього розташування) у процесі росту та розвитку рослин у пучках з’являються все нові зав’язі.

Коли на рослині сформується велика кількість зав’язів, що ростуть одночасно, їхній ріст призупиняється, зав’язі та невеликі зеленці довго не переростають.

Слід зазначити, що огірки для балконів з однаковим успіхом можна також вирощувати у весняних теплицях (неопалюваних та опалюваних) і у відкритому ґрунті (традиційний спосіб вирощування у грядках або шпалерна культура).

Балконні огірки заслуговують на найпильнішу увагу з боку консервних заводів. Велика кількість зав'язей дозволяє отримувати набагато вищий урожай якісних пікулів і корнішонів для переробки з одиниці площі в порівнянні з іншими гібридами.

Особливості формування врожаю балконних огірків

Гібриди цього сортотипу пристосовані до будь-яких умов відкритого та захищеного ґрунту, проте найвищі врожаї отримують при вирощуванні в теплицях. Великі пучки зав'язей (до 10-12 зав'язей у вузлі і більше) з'являються в пазухах листя не відразу. Спочатку, у період початку цвітіння, у вузлах утворюється по 2-3 зав'язі. Потім, у міру подальшого росту, коли виростуть бічні пагони (їх прищипують так само, як і у всіх інших огірків) і почнеться плодоношення, у пазухах листя з'являться додаткові численні зав'язі. Небажано допускати, щоб перші зеленці переростали (особливо у відкритому ґрунті, де габітус рослин менший, ніж у теплицях) – це стримуватиме появу нових зав'язей. Коли у балконних огірків сформується достатня біомаса (багато листя, бічних пагонів, зав'язей), рослини не зможуть «прогодувати» велику кількість зав'язей, що одночасно наливаються, і їх ріст почне призупинятися. В результаті цього на рослинах з'явиться велика кількість дрібних огірочків (у фазі пікулів і корнішонів), які і використовують для консервування або свіжого споживання. Слід враховувати, що в цьому випадку ці дрібні огірочки потрібно вчасно збирати. Вік товарних зеленців огірка від розкриття квітки або з моменту її запилення до збору зеленця — 10–12 днів. Якщо їх вчасно не зібрати, то зовні вони залишатимуться дрібними, однак біологічно це вже будуть перестиглі плоди.А у перезрілих плодів погіршуються смакові якості: знижується вміст цукрів, зростає кількість органічних кислот, м'якоть стає менш смачною і не такою хрусткою. Крім того, у таких маленьких, але вже перезрілих огірочків може спостерігатися ефект «розсмоктування» горбків.

Якщо з якихось причин рослини не сформували велику біомасу (наприклад, під впливом холодного ґрунту або посухи) – тобто рослини виросли невисокими, великі пучки зав'язей можуть не утворитися; у кожному вузлі буде не більше 2-4 зав'язей. Балконні огірки можна вирощувати через більш дорослу розсаду в порівнянні з іншими гібридами. Міцне товсте стебло і невелике листя не дають розсаді тривалий час «завалюватися на бік», що зберігає високу якість дорослої розсади, покращує її приживлюваність і забезпечує, таким чином, «забіг рослин» – створення умов для більш раннього плодоношення. Щоб отримати максимальний урожай зеленців, потрібно постаратися створити рослинам сприятливі умови для активного росту та розвитку: комфортну температуру ґрунту та повітря, полив, живлення. Незважаючи на підвищену холодостійкість балконних огірків, не слід поспішати з посівом або посадкою, якщо стоїть холодна погода. Не допускайте спалахів павутинного кліща (особливо в теплицях). Ще одна особливість сортотипу «Балконний»: потужна коренева система, що забезпечує підвищену опірність рослин до стресових умов, а також наявність толерантності (відносної стійкості) до кореневих гнилей.